12 січня 2011 року урочисто перенесли Барську ікону Божої Матері зі Свято-Успенського парафіяльного храму містечка Бар на Вінниччині до скиту Браїлівського монастиря Скит відкритий на околиці міста влітку минулого року.На перенесення ікони з’їхались близько 300 священиків Вінницької та
Тульчинської єпархій. Ікону урочисто несли священнослужителі та сестри
Браїлівської обителі.
Барська ікона відома ще з середньовічних часів, коли на подільську землю прибули християни з італійського міста Барі. Вони тужили за своєю батьківщиною. Тому назвали місто – Бар, а ікону, що привезли з собою – Барською. У літописах повідомляється, що вже у 1723 році ікона перебувала у Барському монастирі.
У 60-ті роки ХХ століття в радянський період монастир закрили. Щоб врятувати ікону, останні насельниці святої обителі матушки Серафима, Амвросія та Гавриїла віддали дорогі срібні ризи. А ікону сховали у погребі біля свого мирського будинку. Там вони оселилися після закриття обителі. Щоночі вони спускалися у погріб, запалювали лампаду і читали акафіст.
Коли монахині Серафима і Амвросія померли, матінка Гавриїла довго молилися перед образом. Розуміла, що скоро настане її час залишати землю, але кому передати ікону? І відкрилося черниці, що образ треба віддати молодому священику Володимиру, який саме в той час служив у Барі. Він відвів під ікону окрему кімнату. Там постійно горіла лампада. А потім священика перевели в Одеську єпархію і він забрав ікону з собою. Вже у 1994 році отець Володимир привіз ікону назад у Бар, і до дня Успіння Богородиці у 1998 році вона знаходилась у його будинку. Потім передав на тимчасове зберігання у Свято-Успенський парафіяльний храм Бару. Священик вірив, що закрита обитель відродиться.
І ось 12 січня 2011 року прийшов час повертатись Барській іконі до скиту Браїлівського монастиря. Разом з трьома сотнями священиків хресним ходом у 5 кілометрів йшли близько 2000 вірян.
Біля воріт скиту ікону зустрічала настоятельниця Браїлівського монастиря ігуменя Антонія (Стеценко) з сестрами. У руках тримали лілії – квіти Богородиці.
– У скиту Браїлівського монастиря підвизаються чотири монахині. Служба звершується щоденно. Приходять місцеві жителі з Бару і з навколишніх сіл, – говорить священик обителі ієрей Віктор Терлицький.
Архієпископ Вінницький і Могилів-Подільський Симеон у святковій проповіді закликав вірян частіше приїздити до ікони і воздавати славу Господу Богу, милістю Якого образ повернувся у свою обитель.
– Перенесення ікони стало початком нового життя скиту, – говорить протоієрей Костянтин Іванченко, настоятель храму преподобного Лаврентія Чернігівського у Вінниці. – Браїлівский монастир уже має свою історію. І тішить, що він розширюється, відкриваючи нові скити. Тим більше, що монастир у Барі був давно. І якщо за відродження обителі взялася матінка Антонія, це означає, що зовсім скоро скит заживе повноцінним монастирським життям.
...Майже у кожному районі Вінниччини є свої святині. Дійшов час і до Бару, де навколо чудотворного образу Барської ікони Богородиці відбудовано скит. Ікона отримала цілу обитель.
Ірина ЯРОШИНСЬКА
Фото священика Віталія Гречка